03.03.2021

МЕТОД МАККЕНЗІ (THE MCKENZIE METHOD), ЯК ОДИН ІЗ ЗАСОБІВ РЕАБІЛІТАЦІЇ ПАЦІЄНТІВ З ПРОЯВАМИ ДИСКОГЕННОГО БОЛЮ

Одним із відомих методів фізичної терапії, які застосовуються в реабілітації пацієнтів з проявами дискогенного болю є метод Маккензі (The McKenzie method). Ця методика була розроблена в 1981 році Робіном Маккензі, фізіотерапевтом із Нової Зеландії.

Метод Маккензі включає в себе три етапи: оцінка, реабілітація, профілактика. Оцінка проводиться з допомогою рухів, у результаті яких визначається патерн болю і будується алгоритм лікування.

У терапії м’язово-скелетного болю Робін Маккензі виділив три основних синдроми: постуральний синдром – postural syndrome, синдром дисфункції – dysfunction syndrome, і синдром порушення – derangement syndrome. В основному, вправи спрямовані на розгинання, розтягнення і боковий нахил хребта.

Для багатьох це буде дивно, адже, здебільшого, вважають, що такі рухи не можна робити (особливо екстензію (розгинання). Передбачається, що під час флексії (згинання) поперекового відділу хребта пульпозне ядро міжхребцевого диска зміщується назад – дорсально, у сторону спинного мозку. Під час екстензії все відбувається навпаки, пульпозне ядро направляється вперед – вентрально, відбувається ретракція – переміщення пульпозного ядра всередину. У результаті ретракції відбувається зменшення подразнення спинномозкового нерва. Цей процес вважається основною механічною гіпотезою, яка пояснює терапевтичний ефект методу.

Лікування виконується за допомогою обраних вправ.

Під час виконання вправ важливо досягти централізації болю. Біль повинен переміщуватися від периферії до центру (переміщення іррадіюючого болю з нижньої кінцівки до поперекового відділу) і поступово зменшуватися.

Комплекс вправ:

1. Вихідне положення пацієнта: лежачи на животі, руки вздовж тулуба. Зробити кілька глибоких вдихів і максимально розслабитися у поперековому відділі хребта на 1-3 хв. Рекомендується виконувати щоразу до та після основних вправ. Якщо все добре, то можна переходити до наступної вправи.

2. Вихідне положення: лежачи на животі, руки в упорі на зігнутих ліктях. Повільно виконувати розгинання у поперековому відділі за допомогою рук до появи неприємних відчуттів. Зробити кілька глибоких вдихів і максимально розслабити поперековий відділ. Затриматися в такому положенні на 1-3 хв. Важливо пам’ятати, що рух виконується за рахунок рук, м’язи спини і живота повинні бути максимально розслабленими.

3. Вихідне положення: те ж, руки в упорі на рівні грудей. Повільно виконувати екстензію у поперековому відділі завдяки розгинанню рук у ліктьових суглобах. Необхідно максимально розслабити поперековий відділ, таз і нижні кінцівки. Потрібно затриматися в цьому положенні на 1-2 с і повернутися до вихідного положення. Повторити вправу 8-12 разів. Щоразу необхідно намагатися максимально прогнутися у спині і випрямити руки, з огляду на інтенсивність і характер болю.

4. Залежно від стану і вираженості больового синдрому можна виконувати вправу у положенні стоячи. Вихідне положення: ноги на ширині плечей, руки на поясі або за спиною з упором на область крижових кісток (у такий спосіб фіксується таз). Пацієнт виконує прогинання в попереку 8-12 разів.

Вправи необхідно виконувати кожні 1-2 години. Якщо вправи виконувалися лежачи, пацієнт повинен підніматися у вертикальне положення, фіксуючи поперек у положенні невеликого розгинання. У разі посилення болю, необхідно обов’язково припинити виконання вправи.

Методику Маккензі можна використовувати після обов’язкової консультації з лікарем та під постійним його контролем.

Цю методику ми успішно застосовуємо в роботі з особами,які мають неврологічну патологію. Усі пацієнти, які пройшли повний курсреабілітації із застосуванням даного комплексу вправ, відчули значне покращенняфункціонального стану організму.

Сподобалось? Поділіться з друзями
Поставити запитання
Вiдбiрне